Продавець ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "КОСМОГЕН" розвиває свій бізнес на Prom.ua 10 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Кошик
105 відгуків

ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "КОСМОГЕН",виробництво коптильного обладнання COSMOGEN.

+380 (50) 195-57-09
+380 (63) 410-64-10

Право інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності

На жаль, в нашій країні, і не тільки в нашій, а й в усьому світі процвітає промислове шпигунство. І навіщо сильно заморочуватися, на придумування чогось свого, індивідуального? Якщо найпростіше просто "передерти", або м'яко кажучи, скопіювати і не напружуватися. Але ось у чому питання, ― виробник (винахідник), придумуючи щось нове, крім того, що напружується і витрачає свою енергію на всякі вигадки, ще й як комерсант закладає в своє "дітище" якість та надійність, щоб у подальшому, своїм якісним товаром витягувати довгий час прибуток. А пани "підробщики"? Побачили товар, який користується попитом, ― розібрали,- передрали,- замінили якісні матеріали та комплектуючі, лише зовні схоже, і вперед отримувати прибуток за чужий рахунок.

Ось і з'явилися плагиатчики, крадуть у нас технології і наші напрацювання налагоджені роками, бажаючі не сильно напружуватися, а збирати вершки з чужої "сметани". Так і придумали у всьому світі закони для захисту чесних, інтелектуально розвинених винахідників, виробників, підприємців, і ввели таке поняття, як захист прав інтелектуальної власності, та прав на винаходи і корисні моделі. Років 10-15 тому, ми і не думали про будь-якої відповідальності за порушення таких прав, а зараз все строго і серйозно, і для таких "любителів халяви" наведу деякі витяги із законів.

Українським законодавством передбачено три види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності:
– цивільно-правова;
– адміністративна;
– кримінальна.

Стаття 52 Закону України «Про охорону авторських і суміжних прав» встановлює розмір компенсації за порушення прав суб'єкта авторського права від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат залежно від обсягу правопорушення . Якщо врахувати, що в 2013 році в Україні встановлено мінімальний розмір заробітної плати 1147 грн., то максимальна сума компенсації може скласти досить солідну суму – понад 57 мільйонів гривень, а це на хвилиночку понад 2,5 млн. доларів!!!

Суд має право визначити розмір компенсації в значно більшому розмірі, ніж заподіяну шкоду або одержана незаконним шляхом прибуток, враховуючи характер правопорушення. Тобто, в залежності від майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право, а також виходячи із можливого доходу, який міг бути отриманий цією особою. Є корисним також те, що стаття 50 цього Закону визнає правопорушенням і вчинення дій, які навіть створюють загрозу порушення авторського і суміжних прав. Суб'єкт авторського права і суміжних прав може вимагати припинення підготовчих дій до порушення таких прав.....

Що стосується патентного права, стаття 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» проголошує, що патент надає його власнику виключне право на його використання, тобто на виготовлення продукту або застосування способу, а також інше введення в господарський оборот, у тому числі: ввезення, пропозицію до продажу, зберігання продукту, а також пропозицію способу застосування. Будь-яке посягання на ці права вважається порушенням прав власника патенту. На підставі статті 34 цього Закону власник патенту може вимагати не тільки припинення дій, що порушують його права, але і дій, що створюють загрозу порушення цих прав, вимагати стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи, а також відшкодування моральної шкоди. Цивільно-правова відповідальність передбачена також за порушення особистих немайнових прав авторів. Охороняється також право винахідника, якому належить право авторства, що охороняється безстроково.

Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» також передбачена відповідальність за порушення прав власника патенту на промисловий зразок, встановлених статтею 20. Права автора промислового зразка також є невідчужуваними та охороняються безстроково.

Стаття 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлює, що свідоцтво надає його власнику право нанесення знака на товар або упаковку товару, зберігання такого товару, ввезення та вивезення, використання знака під час пропонування послуги, використання його в документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах . Однак крім права власника свідоцтва вимагати припинення порушення та відшкодування заподіяної шкоди стаття 20 цього Закону передбачає також право вимагати видалення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого на нього настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або схожого до ступеня змішання позначення.

Різні види відповідальності за порушення прав суб'єктів інтелектуальної власності передбачені Законами України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про захист економічної конкуренції», «Про антимонопольний комітет України».

Стаття 1 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» говорить: «Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним традицій у підприємницькій діяльності» До товарних знаків застосовується стаття 4 цього Закону, яка відносить до недобросовісної конкуренції, а саме, до неправомірного використання ділової репутації підприємця, неправомірне використання товарного знака, а також відповідних рекламних матеріалів і упаковки товару, яка може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, має пріоритет на його використання.
За такі дії передбачено різні види відповідальності. Відповідно до статті 24 підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні внаслідок вчинення вищезазначених дій, за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

Статтею 21 передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, визначених Законом як недобросовісна конкуренція. Зокрема, вчинення таких дій, які підпадають під ознаки недобросовісної конкуренції, веде до накладання Антимонопольним комітетом України штрафів у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг за останній звітний період. Якщо ж виручка відсутня або визначити її неможливо, то розмір штрафу може встановлюватися до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це становить більше 85 тисяч гривень. Статтею 25 передбачено вилучення товарів з неправомірно використаними фірмовими найменуваннями, знаками для товарів і послуг згідно зі статтею 4 цього Закону.

Крім Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» адміністративні заходи відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Митного Кодексу України.
Стаття 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі комп'ютерної програми, бази даних, винаходи та інших об'єктів. Відповідно до статті 255 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51-2, мають право складати уповноважені посадові особи органів внутрішніх справ, податкової служби , а також державні інспектори з питань інтелектуальної власності.

Яка ж відповідальність передбачена Кримінальним Кодексом України? Нещодавно ухваленим Законом України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань інтелектуальної власності" внесено зміни, у тому числі і в Кримінальний кодекс України (далі КК). Термін позбавлення волі за порушення авторських та суміжних прав, а також прав промислової власності, якщо це заподіяло шкоду в особливо великому розмірі, відповідно до статей 176, 177 і 229 продовжений до 5 років з конфіскацією товарів або примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних та інших об'єктів, а також обладнання і матеріалів, які використовувалися для їх виготовлення.

За порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію передбачена кримінальна відповідальність за статтею 177 КК. Незаконне використання таких об'єктів, привласнення авторства на них або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо таке порушення завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від тисячі до двох тисяч (17-34тис.грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. За повторне вчинення або за вчинення таких дій за попередньою змовою групою осіб, в разі, якщо такі дії завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, передбачена відповідальність, аналогічна відповідальності за порушення авторського та суміжних прав за статтею 176, 2 ч..

Стаття 229 передбачає відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг. Будь-яке умисне порушення права на товарний знак, фірмове найменування, кваліфікаційне зазначення походження товару карається штрафом в тому ж розмірі, що й за порушення за статтями 176 та 177, а також виправними роботами або позбавленням волі на ті ж терміни з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Таким чином, можна сказати, що в Україні розроблена ефективна нормативна база для охорони і захисту прав інтелектуальної власності. На підставі вищевикладеного неважко оцінити всю серйозність наслідків незаконного використання об'єктів ІВ. Як вже зазначалося, такі перевірки проводяться державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, що діють на підставі Положення «Про державного інспектора з питань інтелектуальної власності». Основним завданням цієї посадової особи Державного департаменту інтелектуальної власності є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання незалежно від форм власності вимог законодавства у сфері ІВ. Державний інспектор має право залучати до проведення таких перевірок інші контролюючі органи державної влади в межах їх повноважень.

Очевидним є також те, що після присудження покарання у вигляді позбавлення волі та його відбування підприємець може перетворитися з процвітаючого бізнесмена в невдахи, викинутого за межі ринку. А для того, щоб залишити ряди аутсайдерів, такому підприємцю потрібні роки копіткої роботи, яка супроводжується вкладенням величезних коштів для повернення свого статусу і відновлення власного бізнесу.

Робіть висновки панове!!!

 

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner